Використання мультимедійних технологій на уроках історії

На початку XXI століття людство увійшло в нову стадію свого розвитку, і вчені, і політики, підприємці й педагоги усе частіше говорять про те, що настає Інформаційна ера. У світі відбувається інформаційна революція. Якщо раніше земля, праця, капітал були ключовими елементами виробництва, то в інформаційному суспільстві у багатьох галузях виробництва головною складовою стає інформація.Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом держави. Тому розвинені країни досить активно розробляють та впроваджують комп'ютерні технології в систему освіти.Інтеграція України до єдиного світового простору викликає необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіту, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу.На території України розробка комп’ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-ті рр. минулого століття, але на сьогодні вони є недостатньо ефективними. Головними причинами цього є те, що майже відсутня база якісних комп’ютерних програм та слабка розвиненість методичних питань комп’ютерного навчання.Сучасний період реформування школи та історичної освіти потребує термінового розв’язання цих проблем. Застосування у сфері історичної освіти комп’ютера та мультимедійних приладів як засобу навчання має сприяти розвитку цілісності та системності мислення учня, його уяві, мотивації до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати усі види його пізнавальної діяльності, формування відповідних умінь і навичок; індивідуалізувати процес навчання.Проте застосування мультимедійних технологій на уроці історії потребує розв’язання цілої низки методичних питань: розробка уроків із використанням мультимедійної підтримки та поєднання їх із традиційними формами уроку, організація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці, де застосовується засоби мультимедіа.Відсутність відповідей на ці питання гальмує інтеграцію комп’ютерних та мультимедійних технологій навчання в історичну освіту.Що стосується застосування комп’ютера в навчально-пізнавальному процесі, то цьому питанню вже приділено достатньо уваги, хоча вони пов’язані з математикою та фізикою, тобто з тими науками, які легше за все піддаються комп'ютерному моделюванню. Окрім того, програмісти мають, як правило, достатньо гарну підготовку з математики, що дозволяє їм створювати велику кількість різних програм з цього предмету [56, 40].Питання методики викладання історії із використанням комп’ютерних та мультимедійних технологій в історико-методичній літературі майже не розглянуті, за винятком певної кількості статей у педагогічній пресі, пов'язаних з описом конкретного досвіду конкретних вчителів: В.М.Недзельська «Деякі аспекти використання комп’ютера на уроках історії та правознавства», О.Охредько «Комп’ютери на уроках історії», Л.В.Фоменко «Комп’ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії», П.А.Гевал «Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів».Аналіз наукової літератури засвідчив необхідність подальшої розробки проблеми використання комп’ютера та мультимедійних приладів на уроках історії. Тому темою даної роботи є «Використання мультимедійних технологій на уроках історії».Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків, а саме CD – диску з розробленою експериментальною програмою.Отже, проблема використання комп’ютерних та мультимедійних технологій на уроках історії залишається актуальною, проте цій проблемі приділяється все більше уваги, отже в майбутньому, можливо, знайдеться остаточне вирішення цієї проблеми. 1. Ефективність використання мультимедійних засобів на уроці історії У науково-педагогічній літературі і в періодичних виданнях з’являються статті про використання мультимедійних технологій у навчальному процесі. Переліки електронних засобів та інших ресурсів для школи обчислюються вже сотнями. Мультимедійні технології – це практична реалізація методологічних і теоретичних основ формування інформаційної культури. Сучасному вчителю все складніше бачити себе в освітньому процесі без допомоги комп’ютера. За найоптимістичнішими підрахунками фахівців лише близько 10% вчителів регулярно використовують в своїй повсякденній діяльності електронні засоби. Чому ж електронні ресурси поки недостатньо гармонійно вписуються в навчальний процес? Вони мають низький рівень інтерактивної взаємодії, часто лише дублюють друковані видання. Поки ще не сформована схема інформаційної взаємодії тріади: учень – електронний засіб – вчитель. Вчитель не володіє достатнім рівнем інформаційної культури, щоб скористатися багатющими матеріалами електронних підручників, енциклопедій, тренажерів, ресурсами Інтернету. Успішно користуватися дидактичними прийомами використання інформаційних технологій уміють лише одиниці.Аналіз значного числа мультимедійних уроків-презентацій, виконаних, як правило, в програмі PowerPoint, а також окремих уроків з використанням електронних навчальних посібників, показують їх низький навчальний ефект. Розробники подібних уроків не знайомі з новими особливостями проведення уроків.Одне з визначень педагогічного дизайну, сформульоване А.Ю.Уваровим: Педагогічний дизайн – приведене в систему використання знань (принципів) про ефективну навчальну діяльність (учіння і навчання) в процесі проектування, розробки, оцінки і використання навчальних матеріалів. Урок, як безпосередній інструмент реалізації основних ідей інформаційно-комунікаційних технологій, вимагає максимально ретельної розробки. Саме уроки є тим лакмусовим папірцем, які показують ефективність тієї або іншої розробки. Це одночасно і кінцевий результат, і остання стадія оформлення реалізації ідей, закладених розробниками різних технологій. Підготовка подібних уроків вимагає ще ретельнішої підготовки, ніж у звичайному режимі. Такі поняття, як сценарій уроку, режисура уроку – у даному випадку не просто новомодні терміни, а важлива складова частина підготовки до навчального заняття. Проектуючи майбутній мультимедійний урок, вчитель повинен продумати послідовність технологічних операцій, форми і способи подачі інформації на великий екран чи безпосередньо учням на кожен комп’ютер. Варто відразу ж задуматися про те, як вчитель керуватиме навчальним процесом, яким чином забезпечуватимуться педагогічне спілкування на уроці, постійний зворотний зв’язок з учнями в умовах учень – комп’ютер – вчитель.Визначимося ще з кількома термінами. Назвемо мультимедійним урок, на якому використовується багатосередовищне подання інформації за допомогою технічних засобів, перш за все, комп’ютера. У численних статтях, присвячених даній темі, часто зустрічається словосполучення «урок із мультимедійною підтримкою». Цілком очевидно, що так називається урок, де мультимедіа використовується для посилення навчального ефекту. На такому уроці вчитель залишається одним з головних учасників освітнього процесу, часто і головним джерелом інформації, а мультимедійні технології застосовуються ним для посилення наочності, для підключення одночасно декількох каналів подання інформації, для доступнішого пояснення навчального матеріалу. Наприклад, технологія опорних конспектів В.Ф.Шаталова набуває абсолютно нової якості, коли на екрані в заданому режимі з’являються фрагменти «опори». У будь-який момент учень може за допомогою гіперпосилань перейти до деталізації кожного інформаційного блоку, «пожвавити» матеріал, що вивчається, за допомогою анімації і т.д.Цілком очевидно, що ступінь і час мультимедійної підтримки уроку можуть бути різними: від декількох хвилин до повного циклу. Проте мультимедійний урок може виступати і як «міні-технологія», тобто як підготовлена вчителем розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком певні результати навчання. Такий урок володіє достатнім набором інформаційної складової, дидактичним інструментарієм. При його проведенні істотно міняється роль вчителя, який у даному випадку є, перш за все, організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку в режимі міні-технології зовсім не означає, що вчитель позбавлений можливості маневру і імпровізації. При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку розробник повинен задуматися над тим, яку мету він ставить, яку роль цей урок відіграє в системі уроків за темою, що вивчається, або всього навчального курсу. Тут повстає питання: для чого ж, власне, може бути призначений мультимедійний урок?• для вивчення нового матеріалу, подання нової інформації;• для закріплення набутих знань, відпрацювання навчальних умінь і навиків;• для повторення, практичного застосування одержаних знань, умінь навиків;• для узагальнення, систематизації знань.Слід відразу визначити, завдяки чому буде посилений навчальний і виховний ефект уроку, щоб проведення мультимедійного уроку не стало просто данню новомодним захопленням. Добираючи необхідні форми і методи проведення уроку, освітні технології, прийоми педагогічної техніки вчитель повинен враховувати, що: Мультимедійний урок може досягти максимального навчального ефекту, якщо він є осмисленим цілісним продуктом, а не випадковим набором слайдів. Певний перелік усної, наочної, текстової інформації перетворює слайд на навчальний епізод. Розробник повинен прагнути перетворити кожний з епізодів на самостійну дидактичну одиницю.Педагогічні довідники визначають дидактичну одиницю як логічно самостійну частину навчального матеріалу, за своїм обсягом і структурою відповідну таким компонентам змісту як поняття, теорія, закон, явище, факт, об’єкт і т.п. Готуючи навчальний епізод і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен ясно представляти, які навчальні завдання він переслідує даним епізодом, якими засобами він доб’ється їх реалізації. Одним з очевидних переваг мультимедійного уроку є посилення наочності. К.Д.Ушинський говорив: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину будь-яким п’яти невідомим їй словам, і вона буде довго і марно мучитися над ними; але пов’яжіть з малюнками двадцять таких слів – і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складний малюнок, і вона вас зрозуміє швидко... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати малюнки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно».Використання наочності тим більше актуально, що в школах, як правило, відсутній необхідний набір таблиць, схем, репродукцій, ілюстрацій. У такому разі комп’ютер може надати неоціненну допомогу. Проте досягти очікуваного ефекту можна при дотриманні певних вимог до подання наочності.1. Впізнаванність наочності, яка повинна відповідати письмовій або усній інформації, що представляється.2. Динаміка подання наочності. Час демонстрації повинен бути оптимальним, при чому відповідати навчальній інформації, що вивчається у даний момент. Дуже важливо не перестаратися з ефектами.3. Продуманий алгоритм відеоряду зображень. На уроках із використанням звичайних «паперових» таблиць, вчитель закриває (перевертає) підготовлену наочну допомогу, щоб подати її у необхідний момент. Це украй незручно, віднімає у вчителя час та порушує темп уроку. Засоби мультимедіа надають вчителю можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Але при цьому вчителю треба детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимальним.4. Оптимальний розмір наочності. Це стосується не тільки мінімальних, а й максимальних розмірів, які теж можуть надавати негативну дію на навчальний процес, сприяти швидшій стомлюваності учнів. Вчителю слід пам’ятати, що оптимальний розмір зображення на екрані монітора у жодному випадку не відповідає оптимальному розміру зображення великого екрану проектора і, зрозуміло, відрізняється від зображення на нетбуках. 5. Оптимальна кількість зображень, що демонструються на екрані. Не слід захоплюватися надмірною кількістю слайдів, фото та ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.При підготовці навчального епізоду перед вчителем обов’язково стане проблема демонстрації друкованого тексту. Необхідно звернути увагу на наступні вимоги до тексту:• структура;• об’єм;• формат. Текст з екрану повинен виступати як одиниця спілкування. Він носить або підлеглий характер, що допомагає вчителю підсилити смислове навантаження, або є самостійною одиницею інформації, яку вчитель умисне не озвучує. Цілком природно, коли на екрані з’являються визначення термінів, ключові фрази. Тут головне не перестаратися, не перевантажити екран текстом.Великий об’єм тексту погано сприймається з екрану. Вчитель повинен прагнути по можливості замінити друкований текст наочністю. По суті це теж текст, але поданий іншою мовою. Якщо є можливість ознайомитись з цим текстом з друкованих джерел, то в жодному разі не треба переносити його на екран. Важливим є і те, як буде представлений друкарський текст з екрану. Так само, як і наочність, текст повинен з’явитися в наперед продуманий вчителем час. Вчитель або коментує поданий текст, або підсилює надану ним усну інформацію. Дуже важливо, щоб вчитель у жодному випадку не дублював текст з підручника. Тоді в учнів не виникне ілюзії зайвої ланки інформації.Дублювання друкарського тексту є обов’язковим при проведенні мультимедійних дидактичних ігор. Цим самим вчитель добивається рівних умов для всіх учнів: як тих, хто легше сприймає усну інформацію, так і тих, хто легше засвоюють інформацію друкарського тексту.Займаючись підготовкою мультимедійного уроку, розробник повинен мати хоча б елементарні уявлення про колір, кольорову гаму, про вікові особливості сприймання кольору, що може успішно позначитися на проектуванні кольорового сценарію навчального епізоду. Не слід нехтувати рекомендаціями психологів, дизайнерів про вплив кольору на пізнавальну діяльність учнів, про поєднання кольорів, оптимальну кількість кольорів на екрані і т.д. Слід звернути увагу і на те, що кольорове сприйняття на екрані монітора і на великому екрані значно відрізняються, і мультимедійний урок необхідно готувати у першу чергу з розрахунком величини екрану (нетбук це, чи проектор).Важливе значення має і використання на уроці звуку, який може грати роль:• шумового ефекту;• звукової ілюстрації;• звукового супроводу. Як шумовий ефект звук може використовуватися для збирання уваги учнів, переключення на інший вид навчальної діяльності. Наявність мультимедійної колекції Microsoft Office звукових ефектів зовсім не означає обов’язкове їх застосування та обов’язкове застосування саме цих ефектів. Шумовий ефект повинен бути дидактично виправданий. Наприклад, у разі проведення мультимедійної навчальної гри уривистий шумовий ефект може стати сигналом до початку обговорення поставленого питання або, навпаки, сигналом до завершення обговорення і необхідності дати відповідь. Дуже важливо, щоб учні були привчені до цього, щоб звук не викликав у них зайвого збудження.Важливу роль грає звукова ілюстрація, як додатковий канал інформації. Наприклад, малюнок або фотографія історичного діяча може супроводжуватися його записаною мовою. Нарешті, звук може грати роль навчального звукового супроводу наочного зображення, анімації, відеоролика. У даному випадку вчителю слід ретельно зважити, наскільки буде раціонально використовуватись на уроці звуковий супровід, продумати, яка буде роль вчителя у ході звукового супроводу. Сучасні технології, як відомо, дозволяють успішно використовувати в мультимедійному уроці фрагменти відеофільмів. Використання відеоінформації і анімації може значно підсилити навчальний ефект. Саме фільм, а точніше невеликий навчальний фрагмент, найбільшою мірою сприяє візуалізації навчального процесу, представленню анімаційних результатів, імітаційному моделюванню різних процесів у реальному часі навчання. Там, де в навчанні не допомагає нерухома ілюстрація, таблиця, може допомогти 3-вимірне рухоме зображення, анімація, кадр, відеосюжет і багато чого іншого. Проте, при використанні відеоінформації не слід забувати про збереження темпу уроку. Відеофрагмент повинен бути гранично коротким за часом, причому вчителю необхідно потурбуватись про забезпечення зворотного зв’язку з учнями. Тобто відеоінформація повинна супроводжуватися питаннями розвиваючого характеру, які викликають учнів на діалог, коментування того, що відбувається. У жодному випадку не варто допускати перетворення учнів в пасивних глядачів. Бажано замінити звуковий супровід відеофрагменту живою мовою вчителя та учнів. Слід звернути увагу й на саме проведення мультимедійного уроку. Як би не був розроблений урок, багато що залежить від того, як вчитель підготується до нього. Віртуозне проведення такого заняття схоже на роботу шоумена певної телепередачі. Вчитель повинен не тільки, і не стільки впевнено володіти комп’ютером, знати зміст уроку, але вести його у доброму робочому темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності, подумати, як витримати при необхідності паузу, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку.Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, вчитель економить до 30% навчального часу, ніж при роботі у класної дошки. Він не повинен думати про те, що йому не вистачить місця на дошці, не варто турбуватися про те, якої якості крейда, чи зрозуміло, і чи все написано, витрачати час на витирання та написання знову. Економлячи час, вчитель може збільшити щільність уроку, збагатити його новим змістом.Знімається і інша проблема. Коли вчитель відвертається до дошки, він мимоволі втрачає контакт з класом. Іноді він навіть чує шум за спиною. У режимі мультимедійного супроводу вчитель має можливість постійно «тримати руку на пульсі», бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється. Одна з істотних змін у структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учіння. Це не звичайне «натаскування» учнів, не екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу. Необхідно створити обстановку взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимедійного уроку. 2. Методика використання комп’ютера як засобу навчання на уроці історіїВсебічна інтенсифікація процесу навчання та виховання пов’язана у наш час з глибокою перебудовою всього механізму керування навчально-пізнавальною та практичною діяльністю учнів, з опорою педагогіки на загально-соціальні та підприємницькі тенденції, зумовлені вдосконаленням засобів праці. Сучасна людина не може звільнитися від багатоманітності зв’язків, що пов’язують її з міцними матеріально-технічним апаратом, що програмує її життя. Як відомо, головний зміст науково-технічного перевороту, що відбувається – все більша передача розумових функцій людини системі машин і технічних засобів. Ідея вдосконалення управління підприємством розповсюджується і на навчально-виховний процес.Найбільший прогрес процесу та методики навчання, пов’язаний саме з включенням у цей процес техніки, з передачею їй функцій людини з управління процесом навчання. В основі створення такої техніки лежить те, що викладання – це процес, яким можна керувати, як і іншим процесом, використовуючи надані технікою можливості зворотного інформаційного зв’язку.Перебудова структури процесу навчання у напрямку широкого використання у ньому дидактичної техніки, що містить функцію зворотного зв’язку і замінює педагога на ряді етапів навчального процесу – найважливіша у наш час тенденція вдосконалення даного процесу у всіх типах навчальних закладів. Виходячи з цього, треба бути готовим до зміни методик, функцій педагога в умовах введення в навчання комп’ютерних систем.У наш час існує велика кількість літератури, присвячена питанню комп’ютерного навчання. Основна увага звернена на складність керування сучасною технікою, що використовується у навчанні.Особлива увага науковців, педагогів до нових засобів навчання обумовлена їх значно вищою ефективністю в порівнянні з іншими засобами навчання. У випадку використання педагогічних програмних засобів:1.Підвищується якість навчання за рахунок:a) індивідуалізації навчання – індивідуальний темп і метод навчання, адаптація систем до кінцевого рівня знань того, хто навчається, характеру та причинами помилок;b) аналізу передісторії навчання та її врахування при організації послідуючого навчання, врахування психофізіологічних характеристик учнів шляхом тестувань;c) постійного індивідуального контролю якості знань на кожному етапі навчання, при чому підвищується об’єктивність контролю знань.2.Скорочується час навчання за рахунок:a) зменшення часу на технічні операції – виконання числень, контролю правильності відповідей, звернення за роз’ясненням;b) індивідуалізації темпу навчання, з урахуванням рівня знань учнів.Також використання педагогічних програмних засобів значно підвищує інтерес до навчання, підвищує мотивацію за рахунок новизни та поєднання більш різноманітних та наочних методів навчання у сукупності з традиційними.З точки зору викладання педагогічні програмні засоби дають педагогу наступні можливості:• реалізувати і розповсюдити у вигляді педагогічних програмних засобів свій досвід викладання, свою модель навчання;• вивчити досвід провідних у своїй області викладачів;• підвищити ефективність роботи викладачів за рахунок виконання рутинної роботи за допомогою комп’ютерних засобів у короткий проміжок часу та автоматичній оцінці процесу навчання всіх учнів [31,46].Слід зазначити те, що саме педагог є центральною фігурою навчання та виховання учнів, а все навчально-виховне середовище (у тому числі комп’ютери та мультимедійні засоби) виконують роль інструментів у впливі педагога на учнів. Педагог так трансформує структуру процесу навчання, будує методику навчання, організовує навчальний процес, щоб, використовуючи комп’ютери, інтенсифікуючи самостійну навчально-пізнавальну діяльність учнів, значно підвищити ефективність їх навчання і виховання.Широке використання комп’ютера, розробка педагогічних програмних засобів, відбір і підготовка для них навчальної інформації суттєво змінюють методику роботи вчителя. Традиційно методика роботи педагога направлена на забезпечення його неопосередкованого контакту з учнями, формування у них знань, вмінь і навичок; на розвиток особистості взагалі. Залежно від принципу оптимізації навчання педагог так трансформує навчальний процес, структурує зміст, обирає необхідні методи, засоби навчання, його форми, умови, так активізує самостійну діяльність учнів, щоб в кінці було досягнуто максимально високий ефект навчально-виховного впливу.Отже, з розвитком комп’ютерної техніки, розширенням сфери її використання у навчанні розвивається система опосередкованого педагогічного впливу, де виділяється новий блок – засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу.Які ж основні проблеми повинен вирішити вчитель при організації уроку з використанням комп’ютера як засобу навчання на уроці?Використання комп’ютера повинно виділятися змістом теми, матеріалами попередніх і послідуючих уроків.При аналізі уроку треба перш за все вирішити, чи треба використовувати комп’ютер на цьому уроці, на якому саме етапі уроку.Дуже важливо виділити чітке місце комп’ютера на уроці.Етап викладання нових знань:На цьому етапі слід пам’ятати про принцип установки, що виправдав себе. Саме він допоможе перевтілити почуття в цілеспрямоване спостереження і сприйняття, в процес відбору фактів, їх оцінці. Сприйняття будь-якої навчальної інформації, навчального посібника обов’язково пов’язано із досвідом учнів, з їх знаннями. Досвід у пізнанні учнів живе у вигляді уявлень та приймає участь в їх роботі. Яким чином буде протікати навчальний процес, як буде відбуватися засвоєння нового матеріалу, залежить у значній мірі від зацікавленості учнів, від ставлення до предмету, від їх готовності до самостійної роботи. Сприйняття інформації через комп’ютер та засоби мультимедіа – складний процес, що потребує одночасної напруги і слухових, і зорових аналізаторів. Психологи довели, що якщо ці аналізатори працюють одночасно над однією задачею – ефект забезпечений.Етап закріплення знань:На уроці, де використовуються комп’ютери, вчитель, звісно, повинен прагнути до того, щоб забезпечити стійкість знань. Фізіологи стверджують, що в основі наших знань лежать тимчасові зв’язки, що виникають у корі головного мозку. Стійкість цих зв’язків у значній мірі залежить від сили процесів збудження та гальмування в корі головного мозку. У свою чергу, ці процеси пов’язані з досвідом школярів, з їх активністю в момент отримання знань [32, 27]. Однак отримані зв’язки швидко згасають, якщо їх не закріпити і не посилити. Наука довела, що в процесі закріплення зв’язків (устаткування знань) вагоме значення мають наочні посібники, особливо – динамічні. Ось у цьому може допомогти використання комп’ютеру та мультимедійних засобів, що допоможе підживити отриманий матеріал.Етап перевірки знань:В процесі опитування відкривається можливість зробити мультимедіа-шоу за допомогою знань учнів – така перевірка більш діюча, набагато точніша, ніж повсякденний переказ параграфу підручника. Така перевірка дає неочікувані, але досить цікаві результати.Досвід використання комп’ютера у процесі навчання дозволив сформулювати деякі загальні положення. Зміст навчального предмету, різні можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі комп’ютерних технологій впливають на методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів [16, 33].Під час проведення уроків за допомогою комп’ютера та засобів мультимедіа, урок може мати таку структуру:1. Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп’ютера, усного опитування або гри (5-7 хв.)2. Засвоєння учнями нового матеріалу: може проводитись у двох формах – розповідь вчителя з використанням мультимедійних технологій, або самостійна робота учнів із підручником та виконання завдань до матеріалу, що опрацьовується (10 -15 хв.)3. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником; слабкі учні працюють з учителем (15 хв.)4. Підсумок уроку і домашнє завдання.Комбінований урок може проводитися за допомогою комп’ютера на будь-якому етапі. Загальна схема проведення комбінованого уроку така: перевірка засвоєних знань + вивчення нового матеріалу.Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп’ютерів може бути такою:1. Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів працює над завданням, що виводиться на мультимедійний екран, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, історичний диктант та ін.)2. Далі вчитель переходить до наступного етапу уроку – пояснення нового матеріалу із використанням мультимедійних технологій.3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку – закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп’ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп’ютером, можуть виконувати завдання що складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо у них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці.У кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:1.Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів – 3 хв.2.Відтворення й корекція опорних знань – 6 хв.3.Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ – 6 хв.4.Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх застосування для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань – 20 хв.5.Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань – 5 хв.Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.6.Підведення підсумку уроку – 5 хв.Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цього, дає домашнє завдання і пояснює його. На думку А.В.Чернова взагалі, системне використання комп’ютера та мультимедійних засобів на уроці історії приводить до цілого ряду важливих наслідків:- різко підвищується рівень використання наочності на уроці;- підвищується ефективність праці на уроці і учня і вчителя;- встановлюються міжпредметні зв’язки з Основами інформатики та обчислювальної техніки;- виявляється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню учбових програм під керівництвом вчителів інформатики та історії;- вчитель, який створює або використовує інформаційні технології, змушений звертати увагу на логіку подачі учбового матеріалу, що позитивно відбивається на підвищені рівня знань учнів;- змінюються на краще відносини вчителя з учнями, далекими від історії, особливо з тими, хто цікавиться комп’ютерами: ці учні починають бачити в учителі «споріднену душу»;- змінюється, особливо у учнів середньої ланки, ставлення до комп’ютера, як до дорогої цікавої іграшки. Учні починають сприймати його як інструмент для роботи у певній галузі людської діяльності.Отже, за думкою багатьох фахівців у галузі освіти, використання комп’ютера та мультимедійних засобів на уроках історії підвищує зацікавлене ставлення учнів до предмету, посилює ефект використання наочності, збагачує базу наочного матеріалу, даючи можливість використовувати не лише схематичний та картографічний наочний матеріал, а й відео та аудіо наочність. ВИСНОВКИОтже, виявлення основних напрямків використання комп’ютера як засобу навчання, залежить від цілого комплексу не тільки педагогічних, а й соціально-економічних, технічних і технологічних питань, пов’язаних з автоматизацією різних сфер людської діяльності.Ми дійшли висновку, що ведення комп’ютера у навчальний процес, безумовно інтенсифікує процес реалізації поставлених цілей і задач, а також використання його призводить до розвитку опосередкованого педагогічного впливу, де виділяється новий блок – засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу; при цьому головною і визначальною все ж таки залишається роль педагога, а комп’ютер може і повинен стати інструментом, що дозволить поглибити та закріпити експериментальні вміння учнів.На нашу думку, комп’ютер на уроці історії може і повинен стати ефективним засобом навчання.На сьогоднішній день систематичне використання комп’ютера на уроці історії призводить до цілого ряду важливих наслідків:•різко підвищується рівень використання наочності на уроці;•підвищується продуктивність праці вчителя і учнів на уроці;•застосування інформаційних технологій під час вивчення історії у школі значно підвищує інформаційність процесу викладання;Використання комп’ютера у навчальний та позакласній діяльності є одним з ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих можливостей учнів і створенню сприятливого емоційно-психологічного стану, тощо.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ1. Археологія доби українського козацтва. / І.С. Винокур та інш.: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 336 с.2. Алгин Б.Е., Киселев Б.Г. Концепция информатизации образования. // Информатика и образование. – 1990.-№ 3. – С.3-10.3. Антонова Т.С., Харитонов А.Л., Мультимедийный учебник истории информатизации процесса обучения.// Преподавание истории в школе. – 2000.-№3 .– С.51-61.4. Астратов Ю. Размышления об использовании компьютера в учебном процессе.// Інформатика и образование. – 1987.-№ 5. – С.92-95.5. Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп’ютерному класі.// Історія в школі України. – 2005.-№1 – С.21-23.6. Бойко О,Д. Історія України. –К.: Академія, 2002. – 655 с.7. Болтянский В., Рубцов В. Игровые компьютерные среды учебного назначения .// Информатика и образование. – 1990.-№5 – с.10-18.8. Боплан Г.Л. Опис України. – К.,1990.9. Борисенко В.М. Курс української історії. – К.: Либідь,1996. – 612 с.10. Борк А. Комп’ютер в обучении: чему учит история?//Інформатика и образование. – 1990.-№5. – С.110-118.11. Бургин. М., Степенки Г. Информационный поиск и компьютерная грамотность.// Інформатика и образование. – 1990.-№1. – С.15-21.12. Виговська О.І. Манджарова М.К. Комп’ютерна техніка в педагогічній творчості (методика модель).// Радянська школа. – 1990.-№5. – С.71-75.13. Власов В . Історія України. 8клас./ За ред. Ю.А. Мисика: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2000. – 288 с.14. Вихрев В.В Компакт-диск по истории Древнего мира. // Преподавание истории в школе. – 2000.-№6. – С.49-52.15. Гапон В. Комп’ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії. – 2001.-№2. – С.85-89.16. Гевал П.А Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів.// Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000.-№3. – С.33-34.17. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі.// Український історичний журнал. – 1999.-№6. – С.3-9.18. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. – М.: Педагогика,1987. – 264 с.19. Дрібниця В.О. Використання комп’ютера на уроках суспільно-гуманітарних дисциплін.// Історія і правознавство. – 2005.-№14. – С.4-5.20. Дневник Эриха Лясоты.//Мемуары,относящиеся к истории Южной Руси. – К.,1890.-Вып.I. – С.168.21. Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории.// Преподавание истории в школе. – 2002.-№8. – С.67-69.22. Жураковская А.Л.Воздействие компьютера на здоровье пользователя.// Вестник Оренбургского государственного университета. – 2002.-№2. – С.169-173.23. Завізена Н. Комп’ютеризація освіти в психолого-педагогічній літературі.// Рідна школа. – 1999.-№7-8. – С.59-63.24. Задорожній М.І. Інформаційні технології навчання в загальноосвітній школі.// Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ,1999. – С.158-168.25. Стороженко І. Реформування Запорізької Січі Хмельницьким.// Київська старовина. – 1999.-№2. – С.10-27.26. Історія України в особах IX-XVIII ст./ В.Замилинський та ін. – К.: Україна,1993. – 396 с.27. Історія України./ Під ред. Ю.Зайцева. – Львів,1996. – С.94-99.28. Історія України: Курс лекції від найдавніших часів до кінця XIX ст./ Мельник Л., Гурій О., Демченко М. та ін. Т.1. – К.: Либідь,1991. – 570с.29. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України. – К.,1993. – 248с.30. Коновалец Л.С.Познавательная самостоятельность учащихся в условиях компьютерного обучения.// Педагогика. – 1990.-№2. – С.46-50.31. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К.: Либідь, 2006. – 592 с.32. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. – 352 с.33. Кушнерева Ю. Повышение мотивации к изучению истории и формированию навыков комп’ютерного пользователя.//История. – 2001.-№17(Май) – С.2-3.34. Лячина С. Информационные и коммуникативные технологи в школе.// Народное образование. – 2000.-№7. – С.35-47.35. Мокзагус О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя.// Історія в школі України. – 2005.-№1. – С.23-27.36. Маглибу Е.М. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. (Педагогическая наука – реформа школы). – М.: Педагогика,1998. – 192с.37. Моргулис Е.Д. Компьютерная игра в учебном процессе.// Советская педагогіка. – 1989.-№4. – С.15-20.38. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп’ютера на уроках історії та правознавства.// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000.-№3. – С.37.39. Охредько О. Історія та комп’ютер.// Історія в школі. – 2000.-№5. – С.22-25.40. Охредько О. Комп’ютер на уроках історії.// Історія в школах України. – 2001.-№4. – С.23-26.41. Оганесян А.Г. Опыт компьютерного контроля знаний.// Дайджест педагогических идей и технологий. – 2001.-№1-2. – С.101-103.42. Підласий І. Комп’ютер на уроці.// Радянська школа. – 1991.-№8. – С.34-36.43. Полонська-Василенко Н. Історія України. – К.: Либідь, 1993. – 588 с.44. Павленко А.Р. Компьютер, TV и здоровье. – Киев: Основа, 2002.45. Педагогика в вопросах и ответах. Учебное пособие./ П.В.Кондрашова, А.А.Пермяков, Н.И.Зеленкова, А.Ю. Лаврешина. – Кривой Рог: КГПУ,2003. – 234 с.46. Подласый И. Сколько не повторяй «компьютеризация».// Народное образование. – 1990.-№12. – С.32-37.47. Рева Ю.П. Вибір та оцінка програмного забезпечення для організації сучасного навчання.// Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничій відділ КДПУ,1999. – С.225-229.48. Риквінд Й.Я., Моргуліс Є.Д. Комп’ютер у школі. Книга для вчителя. – К.: Радянська школа,1991. – 191с.49. Рыжкова Н.Г. Использование компьютерного учебника на занятиях по истории в школе. – 2000.-№3. – С.52-53.50. Субтельний О. Украина: история. – К.,1998. – С.100-105.51. Степанова М. Как обеспечить безопастное общение с комп’ютером.// Народное образование. – 2003.-№2. – С.145-151.52. Фоменко А.В. Комп’ютер як засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії (на матеріалах історії Стародавнього світу): Автореферат-диск. – К.-2003. – 18 с.53. Фоменко А.В.Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм з історії.// Історія в школах України. – 2003.-№1. – С.21-26.54. Фоменко А., Пометун О. Сучасні комп’ютерні прогарами з історії та підходи до їх використання на уроках.// Історія в школах України. – 2002.-№3. – С.26-30.55. Чернов А.В. Использование информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // Преподавание истории в школе. – 2001.-№8. – С. 40-46.56. Хрестоматія з історії України. /Упор. В.І. Гусєв, І. – К.,1996. – С. 65-66.57. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: УЗТ/Редкол.:П.С.Сохань (відп. ред.) та інш. – К.:Наук. думка, 1990-1991.-Т.1. – 592с.